“Страх у душі такий, що пальці, руки починають холонути від цього страху”, – розповідає Віра, літня жінка, яка втекла з Донецької області і зараз шукає притулку в Івано-Франківську, що на південному заході країни.

«Я хвилююся за своїх рідних, які ще залишилися вдома – сина, який досі живе там, де йдуть бої. Це не серцевий біль, це душевний біль. Це відразу викликає сльози, я не можу передати, як це».

В Україні люди, які рятуються від обстрілів, живуть із пораненнями на війні або турбуються про своїх близьких у зонах конфлікту, зазвичай не думають про своє психічне здоров’я, кажуть психологи MSF. У результаті психологічні наслідки поточного конфлікту можуть здаватися непомітними, але це не означає, що їх немає.

Через три місяці війни в Україні наші служби психологічного здоров’я по всій країні б’ють тривогу через тривожні психологічні симптоми, які вони бачать.

«Багато дітей, яких ми бачили, що пережили вибухи, страждають від безсоння, нічного нетримання сечі та кошмарів», – каже Оксана Вихівська, керівник відділу психічного здоров’я MSF у Києві. «Люди похилого віку, які часто опиняються на самоті після розлуки з близькими людьми, знаходяться в постійному стресі і заливаються сльозами».

Наші команди надають підтримку психічного здоров’я в притулках для переміщених осіб, у мобільних амбулаторіях у віддалених селах, на станціях міського метро.

З середини квітня до середини травня “Лікарі без кордонів” провели в Україні понад 1000 індивідуальних і групових психологічних сесій. Люди висловлюють свій сильний страх, постійний стрес, постійне занепокоєння, безнадійність і панічні атаки. Наші психологи використовують різні підходи, щоб допомогти людям керувати своїми інтенсивними емоційними реакціями, тісно співпрацюючи з громадою, щоб вони мали змогу там адаптуватися.

Нормальні реакції на ненормальну ситуацію

Наші команди провели консультації з переселенцями в Береговому, Харкові, Чернігові, Вінниці, Івано-Франківську, Ужгороді, Кропивницькому, Дніпрі та Запоріжжі.

Багато з найбільш уразливих людей, наприклад літні люди, ізольовані, відокремлені від своїх сусідів і родичів, а діти, наприклад, часто відчувають стрес, який відчувають дорослі навколо них. «Одна проблема, з якою ми маємо справу, — це стрес, пов’язаний з травмою; наприклад, спогади людей про переховування в підвалах під час інтенсивних обстрілів можуть раптом бути викликані словами, звуками, запахами чи сценами, які нагадують початкову травму, — каже Вихівська. — Ми також бачимо людей із багатьма симптомами тривоги, наприклад, безсоння і постійне занепокоєння про майбутнє. Люди, які зазвичай не страждають, зараз знаходяться в стресовому стані».

«Боротьба зі страхом смерті»

Катерині довелося разом із матір’ю тікати з дому в Ірпіні, коли на їхнє село напали. Їх евакуювали і зараз вони живуть у притулку в Мукачеві на крайньому заході України. Катерина звертається до психолога MSF, оскільки страждає на панічні атаки після втечі з села, а її друзі та сусіди залишилися.

«Одна з речей, з якими я борюся, — це страх смерті. Я боюся, що я щось не зроблю, або що зроблю щось не так і не встигну. Я думаю про це знову і знову, і це заважає мені щось робити», – каже вона.

Такі реакції не є незвичними, коли люди переживають війну, каже Ліна Вілла, менеджер з питань психічного здоров’я MSF у Дніпрі та Запоріжжі. Наші команди тут відвідують притулки, де сотні тисяч людей врятувалися від важких боїв на сході та півдні України.

Тут психологи намагаються стабілізувати пацієнтів, виявляючи проблеми, з якими вони стикаються, а потім допомагають їм знайти механізми подолання. Команди також пропонують прийоми, які можуть допомогти їм заспокоїтися і зосередитися на тому, що вони можуть контролювати, щоб відновити певний баланс у своєму житті.

«Ми намагаємося допомогти нашим пацієнтам відновити певний рівень контролю в дуже неконтрольованій та невизначеній ситуації, розуміючи та висловлюючи те, що вони відчувають. Ми намагаємося запевнити їх, що стрес, страх, занепокоєння, безсоння є нормальною реакцією на цю ненормальну ситуацію», – каже Вілла.

«Дуже важливо, щоб люди мали змогу висловлювати та проявляти свої почуття та емоції після того, як зіткнулися з травматичними ситуаціями. Якщо їх не вирішити, ці емоції можуть стати сніжним комом і стати більш серйозними».

Заспокоїти дітей допомагають рукоділля та листи

У Береговому психологи MSF працюють з дітьми, яких евакуювали з зон конфлікту з 4 квітня по 20 травня - 375 дітей прийняли участь в групових та індивідуальних психологічних заняттях. Діти мають симптоми травми, яку вони зазнали як до, так і під час евакуації, включаючи тривогу, низьку самооцінку, панічні атаки та горе. 

«У багатьох проблеми зі сном, хтось почав заїкатися, у когось почався енурез, — розповідає Кучерявий Валерій, психолог MSF у Берегові.

Щоб допомогти їм впоратися, психологи використовують різні практичні методи, якими вони працюють з дітьми. Один з них, наприклад, виготовлення паперових птахів - діти вирізають їх і складають крила, вкладаючи в цей процес свої позитивні емоції та думки.

«Я рекомендую їм спати з цим птахом, це може допомогти їх заспокоїти», — каже Валерій.

Потреба додаткової підтримки психічного здоров’я

Хоча MSF надає підтримку психічному здоров’ю та додаткове навчання психологічного персоналу в медичних закладах по всій Україні, потрібно зробити ще багато.

«Нам потрібно терміново збільшити кількість психологічних послуг по всій країні», – каже Вихівська. «Як національна система охорони здоров’я, так і інші організації повинні забезпечити, щоб реакція на потреби психічного здоров’я та ресурси, що за ними стоять, охоплювали найбільш уразливі групи людей, особливо в сільській місцевості, де люди часто відрізані та не мають доступу».

Дуже важливо, щоб ця підтримка надавалася людям там, де вони перебувають, і щоб вона передбачала тісну співпрацю з громадами, щоб кожен, хто потребує допомоги, отримав її.